![]() |
Монтессорі-терапія
Основний принцип методу Монтессорі ґрунтується на спостереженні за дитиною в природних умовах і прийнятті її такою, яка вона є. М. Монтессорі відкрила одну з найважливіших відмінностей дитячого світу від дорослого – наявність так званих сенситивних періодів сприйняття світу. Цих періодів декілька, і в дорослому житті вони вже ніколи не повторюються. Сенситивні періоди розвитку дитини – це ті періоди, коли розвивається певна ділянка мозку а отже, саме в цей час потрібно створити навколо дитини таке середовище, яке б сприяло розвитку навичок, пов’язаних з цією ділянкою.
Якщо не скористатися можливостями, що з’явилися в дітей, то вони можуть втратити інтерес до цього на все життя або повторити помилки і випадки цих періодів у найнесподіваніших і неприємних формах вже після шести років. Дитина вчиться самостійно за допомогою спеціальних Монтессорі-материалів, у яких закладена можливість самоконтролю – коли дитина сама бачить свої помилки, і дорослому не потрібно вказувати на них. Роль учителя постає не у навчанні, а тільки у керуванні самостійною діяльністю дитини. Діти починають займатися у групах Монтессорі зазвичай у 2,5-3,5 роки. Спочатку вони займаються в основному сенсорикою, а також з практичного життя – різного роду переливання води, пересипання піску та дрібних предметів, миття рук, посуду, прання, прасування, застібання ґудзиків, «блискавок», кнопок, соціальні навички і фізичні вправи тощо. Основною метою цих практичних вправ є розвиток дрібної і великої моторики, координації рухів, самостійності, звикання до виконання безлічі дрібних операцій у певній послідовності. Методика Монтессорі формує в дітей широкий кругозір, внутрішню мотивацію до пізнання нового, уміння концентруватися на роботі, спостережливість і самостійність. |