Щороку на Рівненщині народжується приблизно 15 тисяч дітей. На жаль, 5% з них – це діти з особливими потребами (вродженими вадами розвитку, затримкою розумового розвитку, вадами зору, слуху, аутизмом тощо), які потребують стимуляції розвитку з допомогою програм раннього втручання. Сьогодні в області приблизно п’ять тисяч сімей виховують дітей-інвалідів, 500 з яких мають відставання у розумовому розвитку. І, як вважають медики, це – підстава бити на сполох та активно займатися даною проблемою. З цією метою 13-16 червня в Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі ім. В. Поліщука було проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасні аспекти раннього втручання щодо дітей з особливими потребами». У ній взяли участь заступник міського голови Світлана Богатирчук-Кривко, головний лікар РОКЛДЦ Ігор Шумлянський, завідувачка медико-генетичної консультації РОКЛДЦ, голова правління «ОМНІ-мережі для дітей» Любов Євтушок, завідувачка кафедри дошкільної педагогіки і психології Рівненського державного гуманітарного університету, професор Тамара Поніманська, завідувачка Рівненського центру ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами «Пагінець» Тамара Савчук, головний лікар Рівненського обласного центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи Наталія Глибович, а також група фахівців з Університету Вірджинії (США) на чолі з президентом Українського фонду допомоги дітям-сиротам з особливими потребами Карен Фезерс. Ця організація займається забезпеченням дитячих будинків та центрів раннього втручання обладнанням для лікування, навчальною літературою; налагодженням співпраці американських спеціалістів з раннього втручання з українськими лікарями та педагогами. Фонд підтримує центри раннього втручання для дітей з особливими потребами та їхніх батьків, сприяє покращенню можливостей і якості життя українських дітей з особливими потребами, які виховуються вдома, а також організовує роботу з недержавними організаціями в Україні для покращення життя та розвитку дітей з особливими потребами.

Про проблеми дітей з особливими потребами Карен Фезерс відомо не тільки з розповідей. Адже вона виховує п’ятьох дітей, двоє з яких мають діагноз синдром Дауна. Це її біологічна донька Ерін та українська дівчинка Діана, яку родина вдочерила у 2001 році. Саме з появою в сім’ї Діани у Карен і виникла ідея створення Українського фонду допомоги дітям-сиротам з особливими потребами. Як вона каже, всі діти мають право на навчання, розвиток і бути активними членами суспільства. Тож фонд активно пропагує програму раннього втручання, яка має чималий позитивний досвід реалізації в США.

– Моїм покликанням стало збирати кошти для запровадження програми раннього втручання в Україні і пропагувати її, – каже Карен Фезерс. – Натхнення для роботи мені дають мої доньки. Я приїхала сюди як мама дівчинки, яка має громадянство й України, і США і яка вірить у свою батьківщину.

Рівненський центр ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами «Пагінець» є «піонером» в Україні. Цей заклад, який існує вже майже 2,5 року, працює за трьома напрямами: соціально-педагогічний патронаж в амбулаторних умовах, робота в адаптаційній групі та в групі інтегрованого перебування, де діти з особливими потребами виховуються поруч із здоровими. Тут використовуються найновіші технології й методики ранньої реабілітації. Зі створенням «Пагінця» відкрилися нові можливості для реалізації права кожної дитини на своєчасну діагностику проблем розвитку і на доступ до програм раннього втручання з метою корекції відхилень, починаючи з перших тижнів і місяців життя. Як зауважила його керівник Тамара Савчук, «Пагінець» – це перші кроки в реформуванні дошкільної освіти, здійснити які було нелегко. Адже ставлення нашого суспільства до дітей з особливими потребами неадекватне. Навіть батьки таких дітей часто почуваються неповноцінними та обділеними долею.

– Ми навчаємо батьків не соромитися своїх дітей і допомагати їм адаптуватися в суспільстві, – розповідає Тамара Савчук. – Вже з власного досвіду можемо сказати, що діти з особливими потребами мають значно більше спільного із здоровими дітьми, ніж відмінного. Вони дуже добре розуміють одне одного, нормально спілкуються і допомагають. Відтак інтегровані групи є необхідними для розвитку дітей з особливими потребами. Втім, як і для розвитку здорових дітей, оскільки привчають їх до гуманності, а також цінувати власне здоров’я.

Приємною новиною для «Пагінця» стало рішення міської влади виділити для центру просторіше приміщення – колишній дитсадок № 48, що на вулиці О. Теліги. Планується облаштувати там шість інтегрованих груп та кабінети для корекційної, реабілітаційної роботи.

– Ми повинні зруйнувати усталене ставлення до інвалідів, у тому числі й дітей. Такі люди повинні не жити в інтернатах, ізольовано від родини і навколишніх, а бути повноправними членами суспільства, – наголосила Світлана Богатирчук-Кривко. – Тож міська влада планує також визначити дошкільні заклади і школи, в яких діти з особливими потребами будуть інтегровані в звичайний процес навчання. Можливо, в майбутньому в місті буде створено декілька таких центрів, як «Пагінець», адже вони мають знаходитися в безпосередній близькості до місця проживання дітей. До того ж, ми вважаємо, що до цієї проблеми треба повернутися і обласній владі, адже кількість дітей з особливими потребами щороку збільшується, в тому числі й у районах. Отже, назріває потреба створення подібного закладу на обласному рівні. Крім цього, міська влада сприятиме налагодженню контакту «пологовий будинок – центр – сім’я» для всебічної підтримки батьків дітей з особливими потребами.

Учасників конференції привітали вихованці «Пагінця». Діти подарували гостям свої малюнки з різними побажаннями, головним лейтмотивом яких було: «Ми хочемо бути з дітьми, ходити в звичайні садки і школи, ми хочемо жити в суспільстві».

Ще одну хорошу звістку повідомила Тамара Поніманська. А саме про те, що з цього року в РДГУ почнуть готувати фахівців за новою спеціалізацією – дошкільне виховання – логопедія. Отже, незабаром у нас будуть спеціалісти, які зможуть працювати як з дітьми з особливими потребами, як із здоровими дітьми, так і в інтегрованих групах.

– На мою думку, – поділилися Тамара Поніманська, – вихователі з такою освітою, створення інтегрованих груп дітей, а також видання програми раннього втручання «Small steps» українською мовою – це тріумф педагогіки, адже ми – на шляху демократизації освіти, яка стає відкритою для всіх. Таким чином, для дітей з особливими потребами відкриваються нові горизонти.

Для повноцінної реабілітації дітей з особливими потребами необхідний комплекс заходів. Як стверджує Любов Євтушок, свої зусилля тут повинні поєднати освітяни, медики, соціальні працівники, батьки і громадськість у широкому розумінні цього слова.

– Діти з особливими потребами часто асоціюються зі спеціальними закритими від суспільства закладами, – каже Любов Степанівна. – Чимало з них у віці до трьох років не мають можливості отримати реабілітацію за програмами раннього втручання, а згодом – відвідувати звичайні дошкільні заклади і школи. Над вирішенням цієї проблеми розпочали працювати ще у 1999 році учасники Українсько-американської програми запобігання вродженим вадам розвитку, чим нині продовжує займатися українська громадська організація «ОМНІ-мережа для дітей». Вже три роки триває співпраця з Українським фондом допомоги дітям-сиротам з особливими потребами, який надає підтримку обладнанням з ігрової терапії, дидактичний матеріал, а також забезпечує спільно з мережею ОМНІ-Центрів, обласним УОЗ, міським управлінням освіти проведення серії тренінгів з раннього втручання для спеціалістів і батьків. Завдяки зарубіжним партнерам своїм досвідом з українськими фахівцями ділилися авторитетні американські спеціалісти з провідних університетів і клінік США.

В рамках конференції група фахівців з Університету Вірджинії провела низку семінарів для педагогів, медиків і батьків. Зокрема, медикам було представлено тему «Розвиток моторних функцій і раннє втручання щодо дітей раннього віку з особливими потребами». Семінар проводили інструктори з методу реабілітації нервового розвитку Барбара Ходж та Лінда Кліпхен.

ПРАВО НА СТИМУЛЯЦІЮ РОЗВИТКУ

Одні з найкращих спеціалістів США, інструктори з методу реабілітації нервового розвитку Барбара Ходж і Лінда Кліпхен проводили в рамках науково-практичної конференції семінар для наших медиків, серед яких, до речі, були не тільки лікарі-реабілітологи, а й невропатологи, педіатри, сімейні лікарі. Американські фахівці представили вступний теоретичний курс з Бобат-терапії. Крім цього, вони приділили увагу питанням типового і атипового розвитку дітей віком від 0 до 6 і від 7 до 12 місяців. Як вважає Любов Євтушок, завдяки цим заняттям, лікарі мали змогу систематизувати свої знання, а також почерпнути для себе щось нове щодо підходів до реабілітації дітей з особливими потребами, усвідомити важливість якомога раннього виявлення таких патологій. І медики, і педагоги наголошували на тому, що в лікувальному і реабілітаційному процесі активну участь повинні брати батьки дітей з особливими потребами, оскільки це значно збільшує шанси на успіх.

– Діти з особливими потребами мають право на виховання у сім’ї, на стимуляцію свого розвитку за програмою раннього втручання, – каже Любов Євтушок. – Більше того, такий підхід до справи сприятиме запобіганню соціальному сирітству. Тому лікарям важливо знати про можливості системи раннього втручання, про діючі на Рівненщині реабілітаційні центри і вже з перших хвилин життя дитини надавати батькам правдиву медичну інформацію. Відрадно, що сьогодні свідомість батьків щодо захисту прав їхніх дітей значно зросла. Не останню роль тут відіграють і «Пагінець», і «Омні-мережа для дітей». Зараз ми збираємо бібліотеку раннього втручання, щоб вчитися з кращого світового досвіду. А ще мріємо про те, щоб узагальнити згодом свої надбання в посібнику з педіатрії розвитку.

«ПАГІНЕЦЬ» ЗРОСТАЄ

Група американських спеціалістів з Університету Вірджинії на чолі з президентом Українського фонду допомоги дітям-сиротам з особливими потребами Карен Фезерс побували й у Рівненському центрі ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами «Пагінець». Тут відбувалася одна із секцій науково-практичної конференції, на якій спеціалісти мали змогу обмінятися досвідом і думками. До речі, гостями центру були також фахівці Харківського центру раннього втручання при БФ «Інститут раннього втручання» та представники Волинської, Хмельницької, Донецької областей і м. Кам’янець-Подільський, зацікавлені програмою раннього втручання.

Як розповіла завідувачка закладу Тамара Савчук, семінар «Розвиток спілкування і раннє втручання: від народження до 5 років» проводили викладачі з Університету Вірджинії Лора Джастіс, Джоан Кадеравек, Аліса Віггінс, Амелія Муді та Емі Софка. Власні здобутки представили також рівненські вчителі-логопеди Ірина Пелипей, Лариса Захарук та інші. Тамара Савчук запропонувала увазі американських колег власні напрацювання з питань проведення корекційної роботи та контролю за її організацією. Дана методика дуже зацікавила іноземних фахівців, адже їхні логопеди мають вузьку спеціалізацію і працюють разом із спеціалістами з мовлення та спілкування. Наші ж вихователі-логопеди під час занять виконують декілька завдань у комплексі – фізична реабілітація та когнітивний (розумовий) розвиток дитини.

У невимушеній обстановці відбулася зустріч фахівців з батьками, на якій вони відповіли на запитання щодо проблем розвитку дітей з особливими потребами та проведення з ними корекційних занять, ролі батьків у підготовці дітей до інтеграції в дошкільні заклади загального типу тощо.

Американські фахівці подарували «Пагінцю» літературу та дидактичні матеріали, які стануть у пригоді нашим освітянам. Як каже Тамара Савчук, завдяки такій міжнародній науково-практичній конференції, рівненські спеціалісти ближче ознайомилися з програмою раннього втручання та здобули цінний досвід.

Дана РОМАНЮК

Карен Фезерс: «Ми з нетерпінням будемо чекати наступних навчань в Україні»

Підсумком роботи науково-практичної конференції, яка протягом трьох днів тривала в Рівному, став круглий стіл на тему «Методичні мости між областями з проблем раннього втручання щодо дітей з особливими потребами». У ньому взяли участь американські викладачі, лікарі, педагоги, батьки, які ділилися враженнями про конференцію та практичні заняття, розповідали про власний досвід роботи.

Наталя Глибович, головний лікар Рівненського обласного центру медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи, зазначила, що під час семінарських занять лікарі закладу з великим інтересом ознайомилися з сучасними підходами щодо реабілітації дітей з особливими потребами. Приміром, заклад, який вона очолює, опікується 1309 дітьми-інвалідами та 4997 дітьми, які перебувають на диспансерному обліку з приводу хвороб нервової системи. Фахівці центру постійно підвищують свій професійний рівень, беруть участь у міжнародних конференціях, опановують сучасні реабілітаційні методики.

До учасників круглого столу звернувся Віктор Хомюк, голова Рівненської обласної громадської організації «Асоціація батьків дітей з особливими потребами». «Знадобилося три роки, – сказав він, – щоб змінилася думка керівників області щодо дітей з особливими потребами. У Рівному діє «Пагінець», який дає нашим дітям надію на краще майбутнє». Від імені батьків хворих дітей він подякував американським друзям за інформаційну підтримку. Його доповнила представник батьківської громадської організації з Волині Олена Мельник. У нашій області, зазначила вона, впроваджуються програми підтримки для дітей з синдромом Дауна, успішно застосовується міжнародний досвід. За підтримки Тетяни Віговської, заступника голови правління української громадської організації «ОМНІ-мережа для дітей», створено Центр ранньої реабілітації. Планується відкриття інтегрованих груп у дитячих садках.

Карен Фезерс, президент Українського фонду допомоги дітям-сиротам з особливими потребами, висловила щире захоплення роботою українських лікарів та педагогів. «Ми з нетерпінням, – сказала вона, – будемо чекати наступних навчань в Україні, адже тут знайшли чимало друзів. – Наші фахівці багато часу проводили з дітьми у «Пагінці», спілкувалися з їхніми батьками, навчали їх. У порівнянні з минулим роком діти дуже змінилися. Дякую вам за це. Тож ідіть вперед, налагоджуйте співпрацю з владою та готуйте відповідних фахівців. Особлива подяка організаторам конференції, які провели її на належному рівні». Також Карен Фезерс зазначила, що Український фонд допомоги дітям-сиротам з особливими потребами планує і надалі розвивати тісну партнерську співпрацю з українською громадською організацією «ОМНІ-мережа для дітей».

«Сьогодні тут зібралися небайдужі люди, які опікуються дітьми з особливими потребами, – розпочала свій виступ Любов Євтушок, голова правління «ОМНІ-мережі для дітей». – Найбільше болить батькам. Але саме під час такого спілкування, як наше, можна знайти відповіді на запитання та намітити шляхи вирішення проблем. Скажу щиро: завдання, які були поставлені перед конференцією, виконані. Голова Рівненської обласної громадської організації «Асоціація батьків дітей з особливими потребами» Віктор Хомюк зауважив правильно – нам потрібна інформаційна підтримка, решту можемо знайти в Україні. Наша область забруднена радіацією. Тому до проблем розвитку ВВР має бути особлива увага з боку місцевої влади та суспільства».

Любов Євтушок подякувала американським викладачам, лікарям та педагогам з Харкова, Луцька, Донецька, Хмельницького та батькам за активну участь у конференції. Усі вони одержали сертифікати. А на згадку про Рівненщину організатори заходу подарували американським викладачам поліські сувеніри.

Тетяна ПОЛЯНСЬКА

Джерело: http://likar.org.ua/content/view/4312/2/lang,ru/