Передмова: Ці поради призначені передусім для людей, у яких, внаслідок якогось фізичного або психічного дефекту, обмежені можливості для нормальної життєдіяльності, а також їхніх рідних. Термін «інвалід» я вважаю невдалим, адже він вказує на якусь неповноцінність людини. На мою думку, багато що залежить від правильного ставлення до себе, свого захворювання і навколишнього світу. Сподіваюся, інші читачі також знайдуть у цих порадах щось корисне для себе. Нічого нового і незвичайного тут ви не знайдете. Все, або майже все, докладно і неодноразово описано у спеціальній і науково-популярній літературі, відомо з життєвої практики, але в житті багато хто про це чомусь забуває.

Моє завдання – у простій та доступній формі розповісти про те, як я допомагаю своїм пацієнтам вирішувати їхні проблеми. Головна цінність «порад» – практичність. Все викладене нижче дійсно ефективно працює і активно використовується в роботі лікарів і психологів.

УВАГА: Я постійно зустрічаюся з однією і тою самою помилкою – людина розмовляє з психологом або читає книгу з психології і чекає, що моментально вирішаться всі її проблеми, почнеться нове, щасливе життя. Люди, так не буває!!! Аби домогтися результату – ПОТРІБНО ПОСТІЙНО ПРАЦЮВАТИ НАД СОБОЮ. Психолог (психотерапевт) допоможе вам розібратися, в чому причина ваших труднощів, в які способи їх перебороти і як знайти сили для цього. Але НІХТО І НІКОЛИ НЕ БУДЕ ВИРІШУВАТИ ЗА ВАС ВАШІ ПРОБЛЕМИ!!! Поки ви цього не зрозумієте, будь-які поради будуть марними!

Порада 1: Не треба себе жаліти. Жалість віднімає у вас сили і час, необхідні для інших справ, і не дає взамін нічого, окрім почуття власної неповноцінності і ущербності. Хвороба або нещасний випадок, які зробили вас інвалідом, вже сталися, і нічого змінити не можна. Потрібно жити у своєму нинішньому стані, сьогоднішнім днем, тобто ТУТ І ЗАРАЗ. Це не означає, що ви повинні упокоритися зі своєю недугою. Навпаки, всю енергію і волю потрібно направити на компенсацію дефекту, щоб домогтися успіху і здійснити свої бажання. Східна мудрість говорить: «Я був у розпачі через те, що у мене немає чобіт, поки не побачив людину без ніг».

Не так важливо, що у чомусь ви поступаєтеся здоровим людям, головне – це бажання жити і перемагати. Чому «інваліди» здатні писати книги і картини, ставити світові рекорди, підкоряти гори, перепливати моря, а «здорові» стають жебраками, бомжами? Задумайтеся про це, а краще – знайдіть таких «інвалідів» і запитайте, як їм це вдається.

Порада 2: Любіть себе. Найближча і рідна людина для вас – це ви самі. Любіть в собі все: свою зовнішність, тіло, розум, почуття. Прокинувшись, подивіться у дзеркало, посміхніться собі, побажайте доброго ранку і гарного дня своєму відображенню. Це додасть вам упевненості й сили, адже заради коханої людини можна гори звернути. Найефективніша життєва настанова: «Я ГАРНИЙ, І НАВКОЛИШНІЙ СВІТ ГАРНИЙ». Щасливі люди живуть саме за цим принципом.

Любов до себе не повинна переходити в самозакоханість, коли людина перестає помічати свої недоліки. Для цього періодично дивіться на себе з точки зору навколишніх. Спробуйте подумки перетворитися на іншу людину і представте, яким вона вас сприймає, як виглядають з боку ваш вираз обличчя, голос, поведінка. Чому ця людина поставилася до вас у конкретній ситуації саме так, а не інакше. Перш ніж починати боротися з виявленим недоліком, подумайте: може, в інших ситуаціях він є, навпаки, вашим достоїнством і приносить більше користі, ніж шкоди.

Порада 3: Не замикайтеся в собі. Багато людей з обмеженими можливостями замикаються в собі, озлобляються на весь світ, вважають, що вони нікому не цікаві і не потрібні, що навколишні не розуміють їх і глузують з них. Це небезпечна омана! Люди навколо вас не винуваті в тім, що з вами відбулося. Ваші проблеми, переживання не такі неповторні і нерозв’язні. Повірте, є багато людей, які стикаються з такими самими проблемами і успішно їх вирішують. Таких людей потрібно шукати усіма можливими способами: через лікарів, соціальних працівників, ЗМІ, інтернет тощо. Разом можна впоратися з будь-яким лихом. Подумайте: «А чим я цікавий?» Якщо ви щось знаєте, вмієте, робите і до чогось прагнете, то обов’язково найдуться однодумці, з якими вам буде цікаво спілкуватися. Коли людина цікава, то її починають поважати і перестають звертати увагу на дефекти і недоліки.

Звичайно, вам у житті неодноразово зустрінуться хами і покидьки, які вас образять або жорстоко віднесуться. Таким потрібно давати відсіч відразу і жорстко, незважаючи на їхній вік, посаду і фізичну силу, іншої мови вони не розуміють. А для цього потрібно бути сильним, насамперед морально, і знову ж таки – мати друзів. Не треба накопичувати в собі образи: якщо випадково наступив у лайно, потрібно витертися і йти далі по своїх справах, забувши про те, що трапилося, але уважно дивлячись під ноги.

Порада 4: Як ставитися до своїх близьких. На жаль, деякі інваліди з часом стають вічно ниючими паразитами, особливо щодо своїх близьких. Аби цього не відбувалося, потрібно дотримуватися принципу: БУДЬ ВДЯЧНИЙ ЗА ТЕ, ЩО ДЛЯ ТЕБЕ РОБЛЯТЬ, НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ – РОБИ САМ. Звичайно, потрібно піклуватися про людину з обмеженими можливостями, але це не значить виконувати всі її примхи і терпіти грубість з її боку. Навколишні не зобов’язані вгадувати ваші бажання і настрій, здогадуватися, чого ви зараз хочете. ТИ – ЦЕ ТИ, ВОНИ – ЦЕ ВОНИ, ЯКЩО ЧОГОСЬ ХОЧЕШ – СКАЖИ ПРО ЦЕ.

Особливо актуально це для родини, де зростає дитина з обмеженими можливостями. Природне і зрозуміле бажання батьків хоч якось компенсувати дитині її недолік, але папа і мама не вічні, а у неї попереду доросле жорстоке життя, і як вона у ньому пристосується – багато в чому залежить від отриманого виховання. З іншого боку, не можна позбавляти дитину дитинства, перетворюючи її життя на суцільну муштру, інакше ви отримаєте «олов’яного солдатика», не здатного на любов і співпереживання. Тому необхідно шукати ту саму – «золоту середину».

Порада 5: Визначіть, чого ви хочете. Лихо багатьох людей у тому, що вони не знають, чого хочуть. Мені часто доводиться чути – «Я нещасний». Але один нещасний тому, що йому нема чого їсти, а інший – тому, що його «Мерседес» гірший за сусідський. «Нещастя» виникає від якоїсь нереалізованої потреби, тому добре подумайте над тим, що саме і чому вас турбує, і чого ви хочете насправді. Це не так просто, як виглядає на перший погляд. Буває, що щира проблема, усвідомлено або неусвідомлено, приховується за іншими проблемами.

У мене була пацієнтка, яку непокоїли головні болі, дратівливість, швидка стомлюваність. Вона вважала, що це пов’язане з тим, що вона багато палить. Традиційні методи лікування ефекту не давали. Коли ми почали над цим працювати, раптом з’ясувалося, що основною причиною надмірного паління є неусвідомлене бажання уникнути полової близькості з нелюбимим чоловіком. У результаті: жінка розвелася з чоловіком, змінила роботу, у неї нормалізувалося самопочуття, вона стала значно менше курити, і найголовніше – відчула себе щасливою.

Визначившись зі своїми бажаннями і прагненнями, не кидайтеся їх одразу реалізовувати, а знову гарненько подумайте – «А чи дійсно мені це потрібно?» Представте у всіх подробицях той стан, коли ціль уже досягнута. Що ви при цьому відчуєте? Як до вас стануть ставитися ваші родичі і оточуючі? Чи не з’являться від цього нові, серйозніші проблеми?

Типовий приклад – історія Остапа Бендера. Він поставив перед собою ясну і конкретну мету («мільйон для повного щастя»), приклав масу зусиль і цілком закономірно домігся свого. При цьому він особливо не замислювався над тим – а що ж буде потім? Звідси й сумний кінець.

Порада 6: Ставте перед собою конкретні цілі. Поставлена перед собою ціль повинна бути гранично конкретною. Наприклад, у вас обмежена рухливість, тому звужено коло спілкування і важко знайти відповідну роботу вдома. Ви вирішуєте придбати комп’ютер для роботи і виходу в інтернет, для чого, у свою чергу, необхідно роздобути 300-500 доларів. Отже, перед вами конкретна сума, тепер думайте, як її отримати: заробити, накопичити, зайняти, щось продати тощо. Вибираєте найбільш прийнятний варіант (або кілька варіантів одночасно) і починаєте діяти! Тобто, головне (стратегічне) завдання потрібно розділити на більш дрібні підзавдання, які вирішити значно простіше.

У подальшому необхідно щодня аналізувати, що конкретно зроблено по кожному напрямку, у чому причини невдач і затримок. При необхідності коректуйте розв’язувані в цей момент підзавдання або свої дії. Не розгублюйтесь, якщо щось не виходить. Конкретна мета плюс завзятість обов’язково дадуть очікуваний результат!

Порада 7: Шукайте невикористані сили і можливості. «Всі ресурси, необхідні для досягнення успіху, присутні у кожній людині» – це один з основних постулатів психології. Проблема в тім, щоб зуміти скористатися цими ресурсами. Наприклад, вам не вистачає впевненості в собі, напористості, спокою в конфліктних ситуаціях. Згадайте ситуацію зі свого минулого, коли ви почували себе комфортно, впевнено, коли у вас все виходило. Тобто, знайдіть такого себе в минулому, яким би ви хотіли бути сьогодні. Необхідно знову пережити ту ситуацію у всіх подробицях: зовнішність і голоси ваших співрозмовників, навколишнє оточення, заходи, смак їжі, як ви були одягнені, що відчували в той момент тощо. УВАГА: таку ситуацію і відчуття потрібно саме пережити, тобто знову стати учасником, а не стороннім глядачем. Запам’ятаєте знайдений стан і поверніться в сьогодення. Тепер треба закріпити знайдений стан. Складіть пальці руки у будь-який особливий жест або стисніть монету в кулаку – тепер у важкі моменти достатньо повторити цей рух, аби «запустити» необхідний стан. Ця техніка спочатку видається складною, але після певного тренування на пошук, закріплення і виклик необхідного ресурсу уходить менше часу, аніж на читання цих рядків. Доказом ефективності цієї методики слугує те, що з найдавніших часів люди користуються різними талісманами. Талісман – це той самий «якір», що викликає почуття, необхідні для досягнення успіху.

Дуже рідко зустрічається ситуація, коли людина не може знайти у своєму минулому необхідний «ресурсний» стан. У цьому випадку необхідно представити потрібний стан у вашому майбутньому, а далі діяти так само.

У важких життєвих ситуаціях добре допомагає метод «Робінзона Крузо». Пам’ятаєте, опинившись на безлюдному острові, герой на одній половині аркуша написав те, чого він був позбавлений, а на іншій половині – те, що мав. У результаті виявилося, що в його розпорядженні є все необхідне, аби вижити, хоча спочатку ситуація здавалася безвихідною. У житті цей метод допомагає реально оцінити виниклі труднощі, знайти можливі вирішення проблеми і сили для їхньої реалізації. Головне тут – проводити оцінку максимально об’єктивно, начебто ви оцінюєте труднощі і можливості сторонньої людини.

КИЯШКО Андрій Іванович, лікар психіатр-психотерапевт

Джерело: http://believe.net.ua/