Звичайно, будь-які батьки хочуть знайти для своєї дитини найкращу програму допомоги. І вибір просто величезний – центри, санаторії, приватні заняття, лікарні. Рекламу можна знайти всюди. І, як сказала одна мама дитини із церебральним паралічем, неможливо пробачити себе, якщо не спробуєш щось нове. Тепер відкинемо приватні питання і методики і спробуємо відповісти на єдине питання: «Яка мета будь-якої програми реабілітації?» Іншими словами, чого ми хочемо досягти?

Якщо запитати про це маму дитини із церебральним паралічем, то перша відповідь, напевно, буде такою: «Щоб навчилася ходити», а мама дитини, яка не розмовляє, скаже, що хоче, аби вона заговорила. Але якщо поговорити про це докладніше, то з’ясується, що найголовніше – щоб дитина не залежала постійно від нашої допомоги, щоб у повсякденному житті їй не треба було допомагати, щоб, залишившись одна, вона впоралася з необхідними справами...

Ця, здавалося б, проста думка перевернула уявлення про реабілітацію в усьому світі. Проаналізуємо, що потрібно для незалежного життя нам з вами. По-перше, це здатність самостійно справлятися з повсякденними справами – одягатися і роздягатися, умиватися і митися у ванні, їсти, пити, пересуватися і користуватися транспортом, спілкуватися, тобто робити все те, з чого складається наше повсякденне життя. Крім цього, незалежне життя – це ще й продуктивна діяльність: ведення домашнього господарства, допомога членам родини, робота або навчання і, для дитини, гра. Якщо докладніше проаналізувати весь список важливих для нас речей і спробувати скласти своєрідний рейтинг наших потреб у дорослому житті, то здатність вступати в комунікацію, тобто можливість бути почутим, зрозумілим і розуміти інших, безумовно, посяде перше місце. 1987 року було складено список цілей реабілітації залежно від наших потреб у дорослому житті:

• комунікація;
• щоденна активність;
• мобільність, включаючи і соціальну мобільність;
• здатність ходити (лише на останньому місці).

Тепер можна поставити запитання: «Як наші традиційні підходи до реабілітації дозволяють досягти цих цілей?» Що зазвичай пропонується дитині? Ось зразковий список:

• масаж;
• фізіотерапія;
• ЛФК;
• механотерапія;
• лікарська терапія;
• іглорефлексотерапія;
• мануальна терапія.

Чи є активною або пасивною дитина в процесі такого лікування, чи можна за допомогою цих процедур навчитися їсти ложкою або самостійно пересаджуватися з ліжка в коляску? Відповіді очевидні: дитина абсолютно пасивна, і навчити так нових навичок та їхнього використання неможливо.

Протягом останніх 50-60 років підходи до допомоги людям з руховими порушеннями дуже активно розвивалися, і наразі, напевно, найпопулярнішими є функціональна терапія, концепція Бобат і навчання руху. Всі ці підходи сходяться в одному: людина з руховими порушеннями вчиться новим рухам; це активний процес, у якому людина поступово вчиться володіти своїм тілом, контролювати рух, і відбувається це тільки якщо новий рух важливий, цікавий та функціональний для цієї конкретної людини.

Часто говорять, що західна модель реабілітації не відновлює втрачених рухів, не вчить новому, а тільки пристосовує людину до повсякденного життя. Для того, аби переконатися в тому, що функціональна реабілітація дає дитині безліч можливостей для освоєння нових рухів, спробуйте проаналізувати, наскільки більше активних, різноманітних і цілеспрямованих рухів робить, наприклад, дитина, яка пересувається в колясці, порівняно з дитиною, що постійно сидить на незручному стільці і яку змушені переносити батьки.

Але для того, щоб управляти коляскою, дитині потрібно:

1. Стійко сидіти в колясці – тобто, сидіння в колясці – це тренування рівноваги.
2. Мати можливість дотягтися до коліс – а це збільшення обсягу рухів.
3. Навчитися прокручувати колеса - а це нова навичка і збільшення функціональних можливостей кисті.
4. Бути досить витривалим, щоб пересуватися в такий спосіб – тренування толерантності до фізичного навантаження.
5. Уміти пересуватися на колясці вдома, у школі, на вулиці – тобто, планувати свої дії, починати і закінчувати справа, аналізувати простір і маневрувати.

А крім цього, пересування на колясці – це самостійність і можливість перебувати на одному рівні з однолітками.

Ефективна реабілітація – це активне навчання новому, де беруть участь і фахівці, і дитина, і батьки.

Джерело: http://www.osoboedetstvo.ru/normal/rehab.htm